Необхідність заміни автопарку на всіх маршрутах Ужгорода обговорюється вже не перший рік. Скарги містян в мережі Facebook активно коментуються з теганням представників влади. І ось нам обіцяють, що вже з вересня цього року містом курсуватимуть десять нових автобусів. В міській раді запевняють, що вони будуть доступними.
Навіть велика кількість авто не можуть зменшити потребу в громадському транспорті для нашого невеликого міста. За офіційними даними, населення Ужгорода складає 117,2 тисяч осіб. Якщо додати сюди студентів та подорожуючих, то ця цифра зросте щонайменше до 120 тисяч. Цілком природньо, що хочеться, щоб громадський транспорт був комфортабельним для всіх пасажирів.
Сумні реалії ужгородських маршруток
На сьогоднішній день ужгородські маршрутки своїм зовнішнім виглядом лякають як жителів міста, так і тих, хто приїхав сюди у справах або на відпочинок. Іржаві, брудні, з поламаними або повністю відсутніми комплектуючими салону — це те, що одразу кидається в очі пасажирам. Чи варто казати, що людині з інвалідністю чи взагалі будь-кому, хто на теперішній момент має проблеми з пересуванням, зайти сюди в принципі неможливо.
Оскільки я користуюся маршруткою ледь щодня, то нерідко спостерігаю картину, коли мама з немовлям спочатку заносить своє чадо та кладе на сидіння, а потім складає та заносить дитячий візочок. Коли маршрутка вирушає, ця жінка всю дорогу намагається однією рукою втримати дитину, а іншою — візочок. Людині з паличкою зайти самотужки практично неможливо. Та навіть зі звичайною валізою доводиться докласти чималих зусиль, щоб дістатися з пункту А до пункту Б.
Що обіцяє влада?
За словами начальника відділу транспорту, державних закупівель та зв’язку Ужгородської міської ради Петра БОБИКА, нові автобуси є низькопольними і «вони будуть повністю забезпечувати потреби осіб з інвалідністю у перевезенні».
Нові автобуси курсуватимуть в напрямку міської лікарні, поліклініки, управління соціального захисту
Якими мають бути доступні автобуси?
Низька посадка автобуса — це круто! Однак цього недостатньо для того, щоб вважати цей транспортний засіб доступним для різних груп населення.
Чому така категоричність? Розповідаю по пунктам.
Низька посадка має бути на всіх дверях, а на одній як мінімум (зазвичай це середні двері) потрібен спеціальний підйомник. Саме він дасть змогу безперешкодно сісти в автобус людині на інвалідному візку. І на краю потрібна контрастна смуга, що сигналізуватиме особам з порушенням зору про закінчення платформи.
Контрасність поручнів відносно кольору дверей та салону. Поганий зір, засліпило яскраве сонячне світло чи авто, що їхало поряд — і в результаті Ви не бачите, де поручень. А це важливо як при вході, так і під час поїздки.
Висота та ширина поручнів. Тут все як для пандусів: 70 і 90 сантиметрів на вході та на висоті до 1 м. 80 см. в салоні. З власного досвіду: я не раз їхала в автобусі, де поручні були на висоті 2 м. Скажу чесно: триматися було дуже важко, адже я при своєму зрості 1,65 м. змушена дотягуватися до того поручня (останнє порушує рівновагу, що саме по собі є небезпечним під час руху транспорту). Діаметр також має бути невеликим: в межах 3-5 см. Не лякайтеся, це не буде мало. Якісний металевий поручень зможе витримати навантаження, яке ми створюємо, тримаючись за нього.
Місце для візка. Незалежно від того, чи це інвалідний візок, чи дитячий, для нього має бути місце навпроти середніх дверей. Місця має бути достатньо для того, щоб можна було розвернутися.
Кнопка виклику водія. Щоб привести підйомник в дію, потрібно викликати водія. Ця кнопка має розміщатися на висоті 90-100 см. та знову бути контрастною по відношенню до кольору стінки автобуса.
Озвучення зупинок. О, і тут мова не лише про незрячих! Оскільки Ужгород — місто туристичне, то нашим гостям буде значно легше зорієнтуватися, коли потрібно виходити. Обов’язково має звучати «Зупинка…» (тут йде назва), «Обережно, двері зачиняються!» та «Наступна зупинка…» (знову назва). Все як в метро, трамваях, тролейбусах чи електричках. Головне, щоб голосно та чітко.
Інформація про зупинки (роздрукована або на електронному табло). Хтось не чує, комусь краще прочитати. Ця інформація має бути в доступному форматі. Вимоги до шрифту: великі контрастні літери.
- Електронне табло
Освітлення в транспорті. В ідеалі мають бути довгі лампи, що кріпляться до стелі. В такому разі навіть якщо в салоні багато стоячих, вони не затулятимуть світло з одного чи іншого боку проходу. Сучасні LED лампи дають належний рівень освітлення. що дасть змогу навіть читати під час поїздки. Інший варіант — розміщення ламп над кожним рядом сидінь.
Номер та назва маршруту, за яким курсує автобус. Цифри мають бути великими (щонайменше 72 кегель). Якщо немає електронного табло, то краще робити їх чорними на білому фоні (як варіант — на яскраво-жовтому/лимонному) або білими на темно-синьому. І ніяка інша інформація не може бути оформлено таким шрифтом та кольором! На електронному табло найкраще робити цифри та назву маршруту насиченими неоновими кольорами на чорному фоні.
НеДоступний Ужгород - НеДоступна Україна 